голі факти

гол прил. 1. ( необлечен) nackt; 2. ( непокрит) bloß, kahl, nackt, остар. bar; 3. (невъоръжен, прост) bloß, blank; Това са голите факти Das sind die nackten Tatsachen; гол-голеничък Bar und bloß; Работя с голи ръце Mit bloßen Händen arbeiten; с гола глава ( плешив) kahlköpfig, glatzköpfig; прен. Стоя с голи ръце Mit leeren Händen da stehen.

1. прил. naked, nude (и бот., зоол.)

(за части на тялото и прен.) bare

(съблечен) stripped, in the nude

(непокрит) uncovered

(неоседлан) bare-backed

(незалесен) un-wooded

(без пера) callow, unfledged

(без никакви прибавки) plain

(плешив) bald

гол до кръста stripped to the waist, naked to the middle

съвсем гол bare to the skin, without a stitch of clothing, with not a stitch on

събличам се съвсем гол strip to the skin

гол врат/гръб a bare neck/back

гол охлюв slug

гол под a bare/an uncarpeted floor

с гол под bare-floored

гол хляб/чай plain bread/tea

гол хълм a bare hill

спя на гола земя/ голите дъски sleep on the bare ground/the bare floor

голата истина the plain/naked/stark/unvarnished truth

гола праскова nectarine

с гола сабя with drawn/bare/naked sword

гола сеч clear fell

голо съществуване a mere existence, a bare (level of) subsistence

изображение на голо тяло nude

рисувам голо тяло draw/paint from the nude

голи думи naked words

голи дървета/стени bare trees/walls

голи надежди vain hopes

голи обещания hollow promises

с голи ръце with o.'s bare hands

голи факти bare/naked/dry/cold/stark/uncoloured facts

голи фрази mere phrases

гола амбиция fond ambitions

гол и бос destitute, poverty-stricken, down and out

гол като пушка/тояга (as) poor as a church mouse/as Job

гол-фудул a beggar on horseback

на голо next (to) the skin/to o.'s body

нося на голо wear next (to) o.'s skin

яздя на голо ride bareback

гол-голеничък stark naked, with not a stitch on, without a stitch of clothing

2. същ. сп. goal

вкарвам гол score a goal

гол който изравнява резултата equalizer

* * *

гол,

прил. naked, nude (и бот., зоол.); разг. in o.’s birthday suit; in the buff, in a state of nature; (за части на тялото; и прен.) bare; ( съблечен) stripped, in the nude; ( непокрит) uncovered; ( неоседлан) bare-backed; ( незалесен) unwooded; ( оголен) denuded, denudate; bald; ( без пера) callow, unfledged; ( без никакви прибавки) plain; ( плешив) bald; \гол до кръста stripped to the waist, naked to the middle; \гол охлюв slug; \гол под bare/uncarpeted floor; \гол хълм bare hill; \гола праскова nectarine; \гола сеч clear fell; \голи амбиции fond ambitions; \голи думи naked words; \голи дървета/стени bare trees/walls; \голи надежди vain hopes; \голи обещания hollow promises; \голи факти bare/naked/dry/cold/stark/uncoloured/crude facts; \голи фрази mere phrases; \голо съществуване mere existence, bare (level of) subsistence; изображение на \голо тяло nude; рисувам \голо тяло draw/paint from the nude; с \гол под bare-floored; с \гола сабя with drawn/bare/naked sword; с \голи ръце with o.’s bare hands; спя на \гола земя/\голите дъски sleep on the bare ground/the bare floor; събличам се съвсем \гол strip to the skin; съвсем \гол bare to the skin, without a stitch of clothing, with not a stitch on; • \голата истина the plain/naked/stark/unvarnished truth; \гол-голеничък stark naked, with not a stitch on, without a stitch of clothing; амер. buck naked; \гол и бос destitute, poverty-stricken, down and out; \гол като пушка/тояга (as) poor as a church mouse/as Job; на \голо next (to) the skin/to o.’s body; нося на \голо wear next (to) o.’s skin; яздя на \голо ride bareback.

——————

м., -ове, (два) го̀ла спорт. goal; вкарвам/отбелязвам \гол score a goal; изравнителен \гол equalizer; побѐден \гол winner; почетен/утешителен \гол consolation (goal), score of honour.

* * *

bald: a гол neck - гол врат; bleak (за местност); goal (сп.); naked

* * *

1) сирий, сировий

2) необроблений, нерозроблений; непродуманий

3) грубий, неотесаний; неввічливий

4) нічим не прикритий, голий

5) кричущий (про фарби)

6) неперетравлений (про їжу)

7) неспілий, недостиглий, зелений, кислий (про плоди)

* * *

1) сирий, необроблений; неочищений

2) нерозроблений, непродуманий; неопрацьований

3) приблизний, попередній; cтaт. загальний, зроблений з розрахунку на 1000 чоловік

4) грубий, неотесаний, неввічливий

5) грубий, нічим не прикритий, голий

6) кричущий ( про колір)

7) неперетравлений ( про їжу)

8) лiнгв. вихідний

1. n

1) оголена постать

2) жив. фон, тло; фунт

3) (the naked) бібл., поет. голі (про бідняків)

2. adj

1) голий, оголений

2) явний, відкритий; неприхований, очевидний

3) незахищений

4) голослівний, нічим не підкріплений

5) неосідланий

6) позбавлений (чогось — of)

7) зоол. безволосий, без волосяного покриву

* * *

1) жив. фон; ґрунт

2) peл., пoeт. ( the naked) голі ( про бідняків)

1) голий; оголений; голий, непокритий; відкритий, оголений

2) пoeт. беззахисний; незахищений

3) голослівний, нічим не підкріплений

4) простий, елементарний; неприкрашений

5) неосідланий

6) зooл. безпокривний; безволосий; безшерстий; без пір'я; безпанцирний

1. adj

1) голий, оголений

2) розкритий, викритий

3) порожній, пустий, бідний, позбавлений чогось

4) неприкрашений; простий

5) непідтверджений, голослівний

6) ледве достатній; убогий, мізерний

7) мінімальний, незначний, найменший

8) ел. неізольований

9) поношений, зношений

2. v

1) оголяти

2) відкривати, розкривати

3) спустошувати

4) обдирати, позбавляти (чогось), знімати, скидати

* * *

1) голий; оголений; непокритий; порожній

2) розкритий, виявлений

3) eл. неізольований, голий

4) (of) позбавлений

5) неприкрашений; неприхований

6) непідтверджений, голослівний

7) ледь достатній, убогий, мінімальний; незначний; емоц-посил. найменший, один лише

8) ношений, зношений; потертий ( про одяг)

9)

1) оголювати

2) відкривати, розкривати

3) спустошувати

4) (of, from) знімати, обдирати; позбавляти ( чого-небудь)

1) голий; оголений; непокритий; порожній

2) розкритий, виявлений

3) eл. неізольований, голий

4) (of) позбавлений

5) неприкрашений; неприхований

6) непідтверджений, голослівний

7) ледь достатній, убогий, мінімальний; незначний; емоц-посил. найменший, один лише

8) ношений, зношений; потертий ( про одяг)

9)

1) оголювати

2) відкривати, розкривати

3) спустошувати

4) (of, from) знімати, обдирати; позбавляти ( чого-небудь)

1) сирий, необроблений; неочищений

2) нерозроблений, непродуманий; неопрацьований

3) приблизний, попередній; cтaт. загальний, зроблений з розрахунку на 1000 чоловік

4) грубий, неотесаний, неввічливий

5) грубий, нічим не прикритий, голий

6) кричущий ( про колір)

7) неперетравлений ( про їжу)

8) лiнгв. вихідний

1. непідтверджений, голослівний

2. ледве достатній; мізерний, мінімальний, незначний

- bare chance мінімальна можливість, мінімальний шанс

- bare excuses пусті відмовки, непереконливі виправдання

- bare facts голі факти

- bare possibility мінімальна вірогідність

- to be elected by a bare majority бути обраним незначною більшістю

- to tell the bare truth сказати чисту правду

1. явний, відкритий, неприхований

2. голослівний, нічим не підкріплений

- naked assertion голослівні твердження

- naked contract угода, що не має законної сили

- naked facts голі факти

- naked faith сліпа віра

- naked promise нічим не підкріплена обіцянка

{'neikid}
1. гол, необлечен
2. гол, непокрит, без косми/пера/черупка/мъх и пр. (за животни, семена), без защитно стъкло (за светлина), без абажур, без завеси, килими и пр. (за стая, стена), неприкрит (за чувства и пр.)
to fight with NAKED fists боря се/бия се без ръкавици
3. гол, без растителност/почва (за планина), без листа (за дърво)
4. гол, неподправен, неукрасен (за факти, истина), прям, откровен, без коментар/добавки и пр. (за цитат, твърдение и пр.)
5. незащитен (срещу нападение), беззащитен, невъоръжен

* * *

{'neikid} a 1. гол; необлечен; 2. гол, непокрит; без косми/пера

* * *

беззащитен; гол; непокрит; незащитен; необлечен;

* * *

* * *

naked[´neikid] adj 1. гол; to strip
aked събличам (гол); to run
aked тичам (ходя) гол; 2. зоол., бот. гол, непокрит; без черупка, мъх и под. (за семена, животни);
aked cell клетка без обвивка;
aked fists без ръкавици (за бой); with the
aked eye с просто око;
aked sword гола сабя;
aked trust пасивна доверителна собственост; 3. ел. гол, непокрит, неизолиран; 4. неподправен; the
aked facts голите факти; 5. неподкрепен от допълнителен материал a
aked report отчет, неподкрепен от факти; 6. юрид. с недоказана законова валидност; a
aked contract невалиден договор; 7. поет. беззащитен, незащитен; лишен от ( as to).

{drai}
I. 1. сух, изсъхнал, пресъхнал
DRY land суша (земя)
DRY harbour пристанище, което остава без вода при отлив
to pump a well DRY източвам всичката вода от кладенец
to wring DRY изцеждам, изстисквам
to run/go DRY изсъхвам, пресъхвам (за кладенец и пр.), оставам без гориво/масло (за мотор), прен. изчерпвам се (за писател), преставам да говоря, пресеквам
DRY spell метеор. период без валежи
DRY bread/toast сух/препечен хляб без масло
2. жаден, изжаднял, който причинява жажда/кара на вода
to be/feel DRY жаден/изжаднял съм
3. ист. сух (който забранява продажба и употребa на спиртни напитки)
to go DRY въвеждам сух режим
4. сух, скучен, безинтересен, прен. ялов, непродуктивен
5. сух, студен (за маниер и пр.), необщителен, въздържан, студен, ироничен (за усмивка), неемоционален, строг (за стил и пр.)
DRY humour невъзмутим/спокоен/сдържан хумор
6. прост, гол, неукрасен (за факти и пр.)
7. сух (за процес на обработка)
DRY masonry зидария без хоросан
8. резлив, сух, който не е сладък (за питие)
DRY run разг. репетиция, учебна стрелба
II. 1. съхна, изсъхвам, суша, изсушавам, избърсвам
2. пресъхвам
пресушавам (често с up), преставам да давам мляко, прегорявам
правя (крава и пр.) да престане да дава мляко (често с up)
3. театр. забравям си репликата (и с up)
dry off изсушавам, пресушавам, изсъхвам, пресъхвам, изпарявам се
dry out изсъхвам, пресъхвам, лекувам се срещу алкохолизъм/наркомания
dry up пресушавам, правя да пресъхне (кладенец и пр.), пресъхвам (за кладенец и пр.), изсъхвам, съсухрям се (и прен.), прен. изчерпвам се, ставам безинтересен/непродуктивен, млъквам, забравям какво съм искал да кажа, карам някого да млъкне
DRY up! млъкни! стига! театр. забравям си репликата
III. 1. сухо/закрито място, сушина, закрито
2. сухо време, суша, засуха
3. привърженик на сухия режим

* * *

{drai} a 1. сух; изсъхнал, пресъхнал; dry land суша (земя); dry harbo(2) {drai} v 1. съхна, изсъхвам; суша, изсушавам; избърсвам; 2. п{3} {drai} n 1. сухо/закрито място, сушина; закрито; 2. сухо врем

* * *

суша; съхна; сухо; сух; сушав; пресъхвам; пресъхнал; пресушавам; засуха; жаден; зажаднял; изжаднял; изсъхнал; изсъхвам; избърсвам; изсушавам;

* * *

* * *

dry [drai] I. adj ( drier[draiə], driest[´draist]) 1. сух (и за климат, време); изсъхнал, пресъхнал (за кладенец и пр.); as \dry as a bone ( a chip, dust, tinder) съвсем сух; \dry land суша, земя, бряг; \dry cow ялова крава; \dry harbour пристанище, което остава без вода при отлив; to pump a well \dry източвам всичката вода от кладенец; to wring linen \dry изцеждам (изстисквам, извивам) пране; to run (go) \dry изсъхва, пресъхва, пресеква (за кладенец); остава без гориво (масло) (за двигател); изчерпвам се (за писател); пресеквам (за говорител); \dry spell метеор. период от 15 дни, през които нито веднъж не е имало повече от 1 мм валежи; \dry bread сух (изсъхнал, стар) хляб; хляб без масло; 2. жаден, изжаднял; който причинява жажда (пали на вода); \dry work работа, която кара човек да изжаднява; 3. ист. "сух" (който забранява употребата и продажбата на спиртни напитки); a \dry country ( state) "суха" държава ("сух" щат); to go \dry забранявам употребата и продажбата на спиртни напитки; a \dry разг. привърженик на сухия режим; 4. сух, скучен, безинтересен; 5. сух, студен (за маниер, прием и пр.); необщителен, въздържан; студен, ироничен (за усмивка и пр.); \dry humour невъзмутима ирония; 6. прост, гол, неукрасен (за факти); 7. сух (за процес на обработване и пр.); \dry masonry зидария без хоросан; 8. който няма сладък вкус, резлив (за вино); 9. воен. sl учебен; • \dry goods магазин за платове, галантерия; to be left high and \dry прен. оставам на сухо; оставам настрана; изоставен съм; изостанал съм от времето си; home and \dry успял, сполучил; II. v 1. съхна, изсъхвам; суша, изсушавам; избързвам; ink that dries black мастило, което става черно, когато изсъхне; 2. пресъхвам; пресушавам (често с up); престава да дава мляко, прегаря (за крава);

* * *

1. (фигура, образованная двумя сторонами) мат. angle

у́гол в, напр. 65° — an angle of, e. g., 65°

дели́ть у́гол попола́м — bisect an angle

у́гол, заключё́нный ме́жду … — the angle contained by …

образо́вывать у́гол — form an angle

две стороны́ образу́ют у́гол — two sides form an angle

образо́вывать у́гол с … — make an angle with …

у́гол опира́ется на хо́рду — the angle is subtended by the chord

откла́дывать у́гол — lay off an angle

повернуть(ся) на у́гол … — turn [rotate] through [by] an angle of …

под угло́м … гра́дусов к о́си — at an angle of … degrees with an axis

проводи́ть [стро́ить] у́гол, напр. по транспорти́ру — draw an angle, e. g., with a protractor

составля́ть у́гол — make an angle of … with

у́гол стя́гивается дуго́й — the angle is sustended by the arc

2. (место пересечения двух предметов, двух сторон, стык двух стен и т. п.) corner

аперту́рный у́гол — angular aperture, aperture angle

у́гол ата́ки аргд. — angle of attack, angle of incidence

у́гол ата́ки ди́сковой бороны́ с.-х. — angle of harrow

у́гол ата́ки, докрити́ческий — angle of incidence below stalling

у́гол ата́ки, закрити́ческий — angle of incidence beyond stalling

у́гол ата́ки, крити́ческий — angle of attack of maximum lift, angle of stall

брэ́гговский у́гол — Bragg angle

вале́нтный у́гол — valence angle

ве́кторный у́гол — vectorial angle

вертика́льный у́гол — vertical angle

у́гол взма́ха ло́пасти ( несущего винта) ав. — flapping angle

у́гол визи́рования — angle of sight, angle of view

у́гол внедре́ния ( ковша экскаватора) — angle of dig (of an excavator bucket)

вне́шний у́гол — exterior angle

вну́тренний у́гол — interior angle

у́гол возмуще́ний аргд. — Mach angle

впи́санный у́гол — inscribed angle

у́гол враще́ния — angle of rotation

вспомога́тельный у́гол (резца, в плане) — side cut angle

у́гол вхо́да — entrance [inlet] angle

у́гол вхо́да ватерли́нии — angle of entrance of a water-line

входя́щий у́гол геод. — reentering (reentrant) angle

у́гол вы́хода — outlet [exit] angle

у́гол вы́хода ватерли́нии — angle of run of the water-line

у́гол вы́хода (волны́) — angle of departure of a wave

у́гол галопи́рования ( наземного транспорта) — angle of pitch

геоцентри́ческий у́гол — geocentric(al) angle

гла́вный у́гол (резца, в плане) — plan approach angle

у́гол глисса́ды — glide slope

у́гол голо́вки зу́ба ( конической шестерни) — addendum angle

у́гол давле́ния ( в зубчатом зацеплении) — pressure angle

двугра́нный у́гол — dihedron, dihedral angle

у́гол дели́тельного ко́нуса — pitch cone angle

диастимометри́ческий у́гол геод., опт. — deviating [stadia] wedge

дирекцио́нный у́гол картогр. — direction [position] angle; grid azimuth, y-azimuth

у́гол диффере́нта мор. — trim angle

у́гол диэлектри́ческих поте́рь — dielectric loss angle

дополни́тельный у́гол — (дополняет до 90°) complementary angle; (дополняет до 180°) supplementary angle; (дополняет до 360°) conjugate angle

у́гол AOB явля́ется дополни́тельным к углу́ BOC — angle AOB is the complement of angle BOC

у́гол 35° явля́ется дополни́тельным к углу́ 55° — 35° is complementary to 55°, 55° is complementary to 35°

у́гол дре́йфа мор. — drift [leeway] angle

у́гол есте́ственного отко́са — angle [slope] of repose

за́дний у́гол — ( резца) end-clearance angle; ( сверла) lip-relief angle; ( рыхлителя) heel clearance

за́дний, вспомога́тельный у́гол — end rake angle

за́дний, гла́вный у́гол — side rake angle

у́гол зажига́ния ( тиратрона) — firing angle

у́гол зазо́ра — clearance angle

у́гол зака́та диагра́ммы стати́ческой осто́йчивости мор. — angle of vanishing stability

у́гол закру́чивания — twist [torsion] angle

у́гол заостре́ния зу́ба — ( сверла) lip [wedge] angle; ( пилы) angle of tooth point

у́гол запа́здывания по фа́зе — lag angle

у́гол засе́чки геод. — angle of crossing, intersection angle

углы́ зато́чки резца́ — tool angles

у́гол захва́та — ( валков) прок. angle of bite; ( щековой дробилки) nip angle

защи́тный у́гол ( троса заземления ЛЭП) — shielding angle

у́гол зе́ва ( валков) прок. — angle of bite

у́гол зре́ния — angle of view

у́гол зубча́того зацепле́ния — pressure angle

у́гол изги́ба — bend angle

у́гол килева́тости мор. — deadrise [rise-of-floor] angle

у́гол конверге́нции — angle of convergence

у́гол ко́нусности — taper [cone, included-cone] angle

координа́тный у́гол — quadrantal angle, quadrant

у́гол кре́на

1. ав. ( при развороте) angle of bank; ( в прямолинейном полёте) angle of roll

2. авто roll [lean] angle

3. мор. ( в статике) heeling angle; ( в качке) roll(ing) angle

у́гол кривизны́ — angle of curvature

крити́ческий у́гол — critical angle

курсово́й у́гол навиг. — relative bearing

курсово́й у́гол радиоста́нции [КУР] навиг. — radio bearing

у́гол Ма́ха — Mach angle

межплоскостно́й у́гол ( кристалла) — interfacial angle

мё́ртвый у́гол авто — dead angle

у́гол ме́ста — (angle of) elevation

у́гол ме́стности — angle of site

у́гол наблюде́ния — observation [viewing] angle

у́гол наиме́ньшего отклоне́ния ( призмы) — angle of minimum deflection

у́гол накло́на (кривой, траектории и т. п.) — slope

у́гол накло́на винтово́й кана́вки ( сверла) — angle of flute helix

у́гол накло́на о́си обо́ймы щёткодержа́теля эл. — contact bevel angle

у́гол накло́на судово́го тра́па — angle of attack

у́гол накло́на траекто́рии полё́та — slope of the flight path

увели́чивать у́гол накло́на траекто́рии полё́та — steepen the slope of the flight path

на́крест лежа́щий у́гол — alternate angle

у́гла напластова́ния горн. — bedding angle

направля́ющий у́гол — direction angle

у́гол напыле́ния ( между осью струи и покрываемой поверхностью) — spraying angle

у́гол насыще́ния ( дросселя с насыщением) — firing angle

у́гол но́жки зу́ба — dedendum angle

у́гол обзо́ра — angle of aspect, angle of view, angle of sight

у́гол обруше́ния горн. — inbreak angle

у́гол обхва́та ( шкива ремнём) — angle of contact, wrapping angle

у́гол опереже́ния — angle of lead, advance angle, angle of advance

о́стрый у́гол — acute angle

у́гол отки́дки ло́пасти ( гребного винта) — rake angle

у́гол отклоне́ния руля́ высоты́ — elevator angle

у́гол отклоне́ния руля́ направле́ния — rudder angle

у́гол отклоне́ния элеро́на — aileron angle

у́гол отко́са — angle of slope, angle of repose

у́гол отсе́чки — элк. брит. angle of (anode) current flow; амер. operating angle

у́гол отсе́чки составля́ет 90° — the angle of current flow [operating angle] is 180° (Примечание. При переводе величина угла умножается на два.)

у́гол отстава́ния — angle of lag

у́гол паде́ния

1. (света, волны и т. п) angle of incidence

2. горн. pitch angle, angle of dip

пере́дний у́гол ( резца) — rake

пло́ский у́гол — plane [flat] angle

у́гол поворо́та ( транспортного средства) — turning angle

у́гол поворо́та стрелы́ ( крана) — angle of swing of a boom

у́гол подъё́ма ( линии витка) — helix angle

у́гол по́лного вну́треннего отраже́ния — critical angle for total reflection

у́гол по́лной поляриза́ции — angle of polarization, Brewster angle

по́лный у́гол (360°) — perigon, round angle

у́гол положе́ния — position angle, angle of situation, angle of site

поля́рный у́гол ( в системе полярных координат) — vectorial angle

пополни́тельный у́гол (до 180°) — supplementary angle

у́гол ABC и у́гол CBD явля́ются пополни́тельными — angle CBD and angle CBD are supplementary to each other

у́гол AOC явля́ется пополни́тельным к углу́ BOC — angle AOC is the supplement of angle BOC

у́гол в 135° явля́ется пополни́тельным для угла́ 45° — 135° is supplementary to 45°

у́гол поса́дки ( рессоры) — seat angle

у́гол по́ступи ( гребного винта) — advance angle

у́гол пота́птывания ( наземного транспорта) — angle of roll

у́гол поте́рь эл [m2]. — loss angle

у́гол поте́рь диэле́ктрика — dielectric loss angle

преде́льный у́гол опт. — critical angle

у́гол приведе́ния — related [reference] angle

у́гол при верши́не — apex [apical, vertex] angle

у́гол при верши́не в пла́не ( резца) — nose angle

у́гол привя́зки геод. — angle of connection

у́гол при́змы, отклоня́ющий — angle of a prism, prism angle

прилежа́щий у́гол — adjacent angle

у́гол при обра́тной засе́чке геод. — back [reciprocal] angle, back bearing

у́гол при основа́нии — base angle

у́гол притека́ния аргд. — flow incidence

у́гол пролё́та ( электрона) — transit angle

простра́нственный у́гол — solid angle

противолежа́щий у́гол — opposite angle

у́гол проходи́мости, за́дний — angle of departure

у́гол проходи́мости, пере́дний — angle of approach

прямо́й у́гол (90°) — right angle

путево́й у́гол навиг. — course

путево́й, за́данный у́гол — course set, course required, Co. Req.

путево́й, и́стинный у́гол — true course

путево́й, факти́ческий у́гол — брит. course made good

у́гол рабо́чего ко́нуса воло́кон — drawing taper

у́гол разва́ла бло́ков — included angle of cylinders

у́гол разва́ла борто́в су́дна — angle of flare

у́гол разва́ла кла́панов — included angle of valves

у́гол разва́ла колё́с — angle of camber

развё́рнутый у́гол — straight [flat] angle

у́гол разворо́та — angle of turn

у́гол разде́лки кро́мок свар. — groove [bevel] angle

у́гол разно́са ( факела) — divergence angle

у́гол раскры́ва ЭЛТ — bulb angle of a CRT

у́гол распыле́ния струи́ — spray-cone angle

у́гол рассе́яния — angle of deflection, scattering angle

у́гол рассогласова́ния автмт. — error angle

у́гол раство́ра анте́нны — beamwidth of the antenna

у́гол раство́ра диагра́ммы напра́вленности анте́нны на у́ровне полови́нной мо́щности — beamwidth at [between] halfpower points

у́гол раство́ра ко́нуса — opening of a cone

у́гол раство́ра пучка́ элк. — beam angle

ра́стровый у́гол полигр. — screen angle

у́гол растру́ба — angle of flare

у́гол расхожде́ния — divergence angle

у́гол расхожде́ния электро́нного пучка́, полови́нный ( в ЭЛТ) — half-angle subtended by the beam

у́гол ре́зания ( резца) — cutting angle

у́гол ре́зания, за́дний — relief angle, clearance

у́гол ре́зания, пере́дний — hock angle

у́гол рыхле́ния с.-х. — ripping angle

у́гол сближе́ния меридиа́нов — angle of convergence, convergent [mapping] thetal angle

у́гол сва́ливания ( самолета) — angle of stall

у́гол сви́вки кана́та — lay angle of a rope

у́гол сдви́га фаз — phase shift

у́гол скольже́ния — ( по наклонной плоскости) angle of slide; ( гребного винта) slip angle

у́гол скольже́ния волны́ ( между падающим лучом и поверхностью) — grazing angle of a wave

у́гол ско́са кро́мки — bevel angle

сме́жный у́гол — adjacent angle

у́гол ABC явля́ется сме́жным (по отноше́нию) к углу́ CBD — angle ABC is adjacent to angle CBD

у́гол сно́са — angle of drift

соотве́тственный у́гол — corresponding angle

сре́занный у́гол ( дефект формы листа) прок. — cut angle

у́гол сры́ва пото́ка аргд. — angle of stall

теле́сный у́гол — solid angle

тупо́й у́гол — obtuse angle

у́гол упрежде́ния — lead angle

у́гол упрежде́ния сно́са ав. — crab angle

устраня́ть у́гол упрежде́ния сно́са — decrab, kick off drift

у́гол устано́вки, нивелиро́вочный (крыла, хвостового оперения и т. п.) — брит. rigging angle of incidence; амер. incidence

фа́зовый у́гол — phase angle

центра́льный у́гол — central angle

часово́й у́гол астр. — hour angle

ша́говый у́гол ( гребного винта) — pitch angle

углы́ Э́йлера — Eulerian angles

экваториа́льный у́гол — equator angle

* * *

1) голий, нагий. [Голе (наге) тіло. Гола шаблюка]. Голый птенец - голеня (р. -няти). Голая вершина - лисогора. С голым стволом (о деревьях) - голінатий. Голая зима - безсніжна зима. Совершенно голый - гольцем голий;

2) (бедный, нищий) голий. [Не боїться голий розбою]. Гол, как сокол - гольцем голий, голий, як бізун (нагайка), голий, як лопуцьок; голий, як бубон, як турецький святий;

3) (без примеси, без приправы) голий; щирий, нестеменний. Голый борщ, суп - гола юшка. Голая правда - щира правда, нестеменна правда. Голые слова, факты, предположения - самісінькі (самі тільки) слова, факти, здогади. Голыми руками - голіруч. С голыми руками - голіруч, з голими (порожніми) руками; без зброї.

* * *

1) го́лий

2) (без примесей; чистый) чи́стий

1. n

1) глибокий слід; рубець

2) зарубка; мітка

3) лінія, риска; межа

4) рахунок; заборгованість, борг

5) причина, основа; привід

6) два десятки

7) pl безліч

8) спорт. рахунок; кількість набраних очок

9) розм. вдала репліка, дотеп

10) розм. удача; перемога; вдалий хід (крок)

11) розм. реальний стан речей; справжні факти

12) муз. партитура

13) музичний супровід кінофільму

14) лінія, межа

2. v

1) робити зарубки (мітки); позначати; залишати глибокі сліди (подряпини)

2) проводити лінію (риску)

3) тех. зазублювати, задирати

4) підраховувати очкй, вести рахунок

5) вигравати, одержувати перевагу; набирати очки

6) спорт. забити м'яч у ворота (футбол); закинути м'яч у корзину (баскетбол); закинути шайбу (хокей)

1) муз. оркеструвати

8) амер., розм. лаяти, різко критикувати; намилити шию

9) заст. брати у кредит (звич. у лавці, ресторані)

* * *

1) рахунок; борг; (часто pl) рахунки

2) cпopт. рахунок; кількість набраних очків; реальний стан справ, реальні факти; точна інформація; cл. оцінка ( на іспиті)

3) причина, підстава

4) два десятки; pl велика кількість; двадцять або двадцять один фунт (одиниця ваги, при зважуванні свиней або биків); компонент складних слів зі значенням двадцять

5) вдала репліка, дотеп

6) удача; перемога; вдалий хід, крок

7) глибокий слід, рубець; тex. зарубка; задирка; мітка; лінія, риска

8) мyз. партитура

9) музика до кінофільму; музика до спектаклю

10) лінія, риса, границя; лінія старту

1) вигравати; одержувати, набирати очки; забити м'яч у ворота ( футбол); закинути м'яч у кошик ( баскетбол); закинути шайбу ( хокей)

2) підраховувати очки, вести рахунок ( часто score up); вести рахунок уколів, ударів ( фехтування)

3) здобути перемогу

4) робити зарубки, позначки; відмічати, залишати глибокі подряпини, сліди; проводити лінію, риску; кyл. робити насічки ( на м'ясі)

5) cл. ставити оцінки ( на іспиті); оцінювати (роботи, відповіді)

6) cл. сварити; шпетити

7) мyз. оркеструвати; аранжувати

nackt adj гол; Auf dem nackten Boden sitzen Седя на голия под (на голата земя); mit nackten Füßen бос; Die nackten Tatsachen Голите факти.

* * *

a гол; mit nacktem Auge с просто око.

Поппер, Карл (1902, Відень - 1994) - австро-британський філософ. Навчався у Віденському ун-ті (вивчав математику, фізику, філософію). Викладацьку діяльність розпочав в університетському коледжі у Новій Зеландії. Од 1949 р. працював на посаді проф. Лондонської школи економіки Лондонського ун-ту. Філософські зацікавлення охоплюють галузь епістемології та філософії науки. Напрям, до якого відносять П. (разом із Піаже), відомий під назвою "еволюційної епістемології". Крім того, П. є одним із чільних представників "критичного раціоналізму". П. вважав, що наукове пізнання не відрізняється принципово від ненаукового, оскільки в основі першого і другого лежить пристосування до життєвого середовища шляхом проб і помилок. Іще в ранній період своєї діяльності П. почав здійснювати критику логічного позитивізму, зокрема принципу емпіричної верифікації. Він заперечував емпіричний фундаменталізм на тій підставі, що факти не можуть бути основою для перевірки істинності теорій, оскільки стають значущими тільки в світлі певної ідеї чи гіпотези. Замість принципу емпіричної верифікації він запропонував принцип емпіричної фальсифікації. Будь-яке наукове твердження відрізняється від метафізичного не тим, що друге не може мати емпіричних тверджень, а тим, що ненаукові твердження сформульовані таким чином, що не можуть бути спростовані за допомогою певних фактів. Звідси слідує, що будь-яке твердження, що претендує бути науковим, повинно передбачати можливість емпіричного спростування (фальсифікації). П. розглядав будь-яку теорію як гіпотетико-дедуктивну систему, з якої (ймовірно за допомогою деяких додаткових гіпотез) можуть бути виведені твердження, хибність яких піддається емпіричній перевірці. Сукупність усіх тих фактів, які в принципі можуть спростувати дану теорію, П. називав "потенційними фальсифікаторами". Жодна теорія не гарантована від того, щоб бути спростованою. У філософії науки такий підхід дістав назву "фаллібілізму". П. допускав можливість конкуренції різних теорій та їхню боротьбу за виживання. Чим більше потенційних фальсифікаторів має дана теорія і чим суворіші перевірки вона витримує, тим вона є життєздатнішою. У своїй соціальній філософії П. піддав критиці есенціалізм та голізм, джерелом яких вважав філософію Платана, а також "історицизм" - як віру в необхідні закони історичного розвитку (фаталізм). У такий спосіб П. прагнув виявити способи мислення, які лежать в основі тоталітарних ідеологій. Суспільства, що в них панують такі ідеології, він назвав "закритими"; їм він протиставив суспільства, де немає владних структур, що встановлюють критерії "правильного" мислення, а створені умови для діалогу різних ідей та взаємної критики Д. еякі моменти епістемології та соціальної філософії П. зазнали пізнішої критики або модифікації, але це не підважило його вагомого внеску у філософію.

[br]

Осн. тв.: "Логіка наукового відкриття" (1935); "Відкрите суспільство та його вороги" (1945); "Злиденність історицизму" (1957); "Припущення та спростування" (1963); "Об'єктивне знання" (1972).